З історії вишитого весільного рушника

Вишиті рушники відіграють важливу роль в традиціях українського народу. Чимало звичаїв, пов’язаних із рушниками, загубилось у віках. Та й донині залишається досить вагомим значення вишитого українського рушника у весільній обрядовості.

"На щастя, на долю"Можливо не в такій кількості, та без рушників не обходиться більшість сучасних весіль. У давні ж часи взагалі до весілля готувалися заздалегідь та робили від 12 до 40 рушників (залежно від регіону країни). Зараз їх кількість звузилась до кількох. В основному стелять рушник під ноги молодим; обов’язково ще один під коровай; два рушники на ікони Ісуса Христа та Божої Матері, якими молодят благословляють батьки; один під Євангеліє у церкві, якщо молода пара вінчається; також рушники, якими перев’язують старостів.

У давнину, оскільки рушник був одним із найважливіших атрибутів тодішніх весільних обрядів, дівчата ще з малих літ навчались прясти та вишивати. А згодом починали старанно готувати собі придане (посаг), в якому серед сорочок та інших речей обов’язково мали бути рушники. За кількістю вишитих рушників судили про хазяйновитість та заможність дівчини. Часто дівчата збирались на такі собі вечорниці, на яких, співаючи, вишивали.

В процесі весільного обряду вишиті рушники дарували старостам. А під час заручин староста покривав рушником хліб, клав на нього руки молодят, зв’язував їх рушником, а потім розв’язував. За тим наречена перев’язувала старостів.

Під час сватання, у разі згоди, дівчина подавала рушники сватам, які в’язали їх собі через плече.

До сьогоднішніх днів зберігся обряд привітання нареченого батьками молодої хлібом-сіллю, поданому на рушнику, коли він приїжджає забирати наречену до вінця.

На рушнику вінчалися у церкві. А в ході самого вінчання рушниками перев’язували руки молодим.

І в наш час весільний коровай тісно пов'язаний з вишитим рушником, яким коровай можуть обв’язувати, можуть на нього коровай просто класти…А буває – покривають рушниками навхрест, знімаючи тільки перед поділом короваю.

Звичаїв, пов’язаних із весіллям, на території України досить велика кількість. І кожен з них має право на існування, оскільки кожній місцині притаманні свої особливості весільних обрядів та використанні в них рушників. Та є й спільні для всієї країни особливості виготовлення вишитого весільного рушника власноруч. Цей процес  — досить сакральна річ, і приділяти увагу потрібно кожній, навіть, на перший погляд, несуттєвій дрібничці. Тому одна з моїх наступних статей буде саме про те, якими мають бути вишиті весільні рушники. 

Успіхів усім!

 

Поделиться

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>